Антифриз (охолоджуюча рідина) захищає двигун від перегріву влітку, замерзання взимку та корозії цілий рік. Головне правило – використовувати клас, передбачений виробником авто. Колір рідини нічого не гарантує: виробники фарбують антифриз як завгодно.
Класи антифризу
- G11 – силікатний (гібридний), класичний для авто до 2000-х. Утворює захисну плівку на всіх поверхнях, але швидше «старіє». Заміна – кожні 2–3 роки.
- G12, G12+ – карбоксилатні. Захищають точково в місцях корозії, служать 4–5 років. Стандарт для більшості авто 1996–2008 рр.
- G12++ – лобридні: органічна основа з невеликою кількістю силікатів. Термін служби – до 5–7 років.
- G13 – на основі пропіленгліколю, менш токсичні. Застосовуються в сучасних авто концерну VAG та інших.
Чи можна змішувати
G12+, G12++ і G13 зазвичай сумісні між собою, а G11 з карбоксилатними антифризами краще не змішувати: присадки можуть випасти в осад і забити радіатор. Якщо потрібно долити, а рідного антифризу немає – долийте дистильовану воду і при першій нагоді замініть рідину повністю.
Допуск антифризу вказаний у сервісній книжці (наприклад, VW TL 774 G, MB 325.3, BMW N 600 69.0). Для популярних авто його можна знайти в нашому довіднику рідин за маркою авто.
Концентрат чи готовий антифриз
Концентрат розводять дистильованою водою. Пропорція 1:1 дає захист приблизно до −37 °C – цього достатньо для України. Чистий концентрат без води має гіршу теплопровідність і замерзає при вищій температурі, ніж розчин 1:1. Готовий антифриз зручніший – нічого не потрібно розводити.
Ознаки проблем з охолодженням
Рівень у розширювальному бачку падає, під авто калюжа, солодкуватий запах у салоні, двигун гріється чи, навпаки, довго не прогрівається (часто винен термостат).
Обрати рідину потрібного класу можна в розділі антифризи.
